доставляти кудись

См. также в других словарях:

• прикочувати — I ую, уєш, недок., прикоти/ти, очу/, о/тиш, док. 1) перех.Котячи що небудь, доставляти кудись. || розм. Їдучи, доставляти кого , що небудь кудись; привозити. 2) неперех., розм. Прибувати куди небудь (про віз, машину і т. ін.). 3) неперех., розм.… …   Український тлумачний словник

• ввозити — (уво/зити), вво/жу, вво/зиш, недок., ввезти/ (увезти/), ввезу/, ввезе/ш; мин. ч. ввіз, ввезла/, ввезло/; док.; наказ. сп. ввозь; перех. Везучи, доставляти кудись, у межі чого небудь. || Доставляти товари з інших країн; імпортувати …   Український тлумачний словник

• приносити — о/шу, о/сиш, недок., принести/, су/, се/ш, док., перех. 1) Несучи кого , що небудь, доставляти кудись. || також без додатка. || Приходити з якимсь повідомленням. || Доставляти інформацію (про засоби зв язку). Приносити в дар. Приносити в жертву.… …   Український тлумачний словник

• вивозити — I в ивозити ожу, озиш, док., перех. 1) Возячи, видалити все звідкись за кілька чи багато разів. 2) розм. Забруднити одяг, працюючи, пораючись і т. ін. II вив озити о/жу, о/зиш, недок.; наказ. сп. виво/зь; ви/везти, зу, зеш; мин. ч. ви/віз, везла …   Український тлумачний словник

• відносити — I віднос ити ошу/, о/сиш, док. Закінчити носити. II відн осити о/шу, о/сиш, недок., віднести/, су/, се/ш; мин. ч. відні/с, несла/, несло/; мн. віднесли/; док., перех. 1) Несучи кого , що небудь, доставляти кудись або кому небудь. 2) Повертати,… …   Український тлумачний словник

• нести — су/, се/ш; мин. ч. ніс, несла/, несло/; недок. 1) перех. Узявши кого , що небудь у руки або навантаживши на себе, переміщати, доставляти кудись. || перен. Мати в собі, містити. || перен. Маючи що небудь, передавати його іншим. 2) перех. З великою …   Український тлумачний словник

• відносити — дієслово недоконаного виду доставляти кудись; зараховувати кого , що небудь до когось, чогось відносити дієслово доконаного виду закінчити носити …   Орфографічний словник української мови

• доносити — дієслово недоконаного виду доставляти кудись; закінчувати носити; повідомляти комусь про щось доносити дієслово доконаного виду закінчити носити; народити своєчасно …   Орфографічний словник української мови

• нести — су, сеш, Пр. Нести, переміщати куди небудь, доставляти кудись; мати, містити в собі …   Словник лемківскої говірки

• подавати — I аю/, ає/ш, недок., пода/ти, да/м, даси/, док., перех. 1) Давати, передавати що небудь комусь, кудись. || Давати, приносячи що небудь, роблячи послугу, прислуговуючи комусь, обслуговуючи когось. Подавати обід. •• Подава/ти ру/ку а) простягати… …   Український тлумачний словник

• приставляти — я/ю, я/єш, недок., приста/вити, влю, виш; мн. приста/влять; док., перех. 1) Ставити що небудь дуже близько, впритул до чогось. || Притуляти одним кінцем до стіни, дверей і т. ін.; ставити похило, під кутом до чого небудь. || Наближаючи,… …   Український тлумачний словник